- подорожанин
- -а, ч.Той, хто подорожує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
подорожанин — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
мандрівник — і/вника/, ч. Той, хто мандрує; подорожній, подорожанин. || Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати … Український тлумачний словник
подорожник — I а, ч. Придорожній бур ян звичайно з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітками, зібраними в колос; використовується в народній медицині. •• Снігови/й подоро/жник невеликий північний птах ряду горобиних. II а, ч., рідко.… … Український тлумачний словник
мандрівник — (той, хто мандрує, подорожує), мандрівець, подорожній, подорожанин, подорожник, пройдисвіт, обходисвіт, вояжер, піліґрим … Словник синонімів української мови
подорожний — ного, ч. Пр. Подорожанин, мандрівник … Словник лемківскої говірки